Останнім часом в Україні з’явилося багато незалежних театрів. Робити незалежний театр в Україні ризиковано, складно, але потрібно. Він дає глядачеві нове бачення сьогодення. І тим не менш, незалежний театр отримав свого глядача завдяки своїм виставам, які показують альтернативний світогляд.
Але незалежний англомовний театр в Україні - це вже сам по собі феномен. Це трохи авантюрне, сміливе. І перший такий театр з’явився в Україні у 2018 році - ProEnglish Theatre в Києві, завдяки головному режисеру та засновнику Алексу Боровенському та його однодумцям. Він виріс із англомовної студії, де збиралися ентузіасти, захоплені англійською мовою та театральним дійством.
Не все, ще показує ProEnglish Theatre, є збагненим усім в силу мовної перешкоди, але тим не менш цей театр вже має свого глядача. Особливо того, хто володіє англійською. Більш того, цей театр достатньо відомий в театральному середовищі, оскільки він приймав участь в різних театральних фестивалях і не залишався без нагород. А це говорить вже і про рівень режисерів театру, акторів, які грають у виставах. Тому, на мою думку, з ними варто познайомитися ближче. Сьогодні хочу розповісти про одного з акторів театру ProEnglish Theatre Володимира Зубкова.
Він жив звичайним життям – школа, економічний виш, диплом, робота за фахом. При цьому дуже любив англійську мову, читав класиків в оригіналі. Одного разу в його житті з'явився театр – у Фейсбуці прочитав оголошення про набір в англомовну театральну студію. Прийшов подивитися , познайомитися - і залишився ! І вирішив не просто ходити в театр, але займатися театром професійно.
Отже, опанування акторської майстерності розділилося на два етапи. Перший - коли Володимир просто, прийшовши в театральну студію на англійській мові, доторкнувся до театру вперше. Хоча спочатку до всього ставився скептично. Але потім, захопившись театром , вирішив зануритись у театральний світ та вивчати його досконало .До речі , саме там він почав опанувувати акторську майстерність.
Щодо професійної діяльності, то вона переважно пов'язана саме з ProEnglish Theatre, хоча він також грав в театрі на Печерську та в театрі "Сузір'я". Його випускною виставою в 2015 році з ProEnglish Drama School у Володимира Зубкова була вистава “The City Was There”. Він грав цю роль протягом двох років, при тому, що інші актори змінювалися. Його Лео Кауфман був просто унікальний.
Тоді ж Володимира було помічено та призначено на одну з головних ролей у короткометражному фільмі "Must Escape" режисера Вадима Шапрана, який завоював безліч нагород на багатьох міжнародних фестивалях .
Це говорить про його вміння працювати, його розвиток як актора і те, що його помічають режисери.
Другим, наступним етапом стала поїздка в США, де Володимир вивчав акторську техніку Сенфорда Майзнера в професійній акторській школі від його учнів. Це було серйозним випробуванням, так як вимоги були дуже високими і зі школи могли вигнати, якщо ти не справляєшся із завданнями і не розвиваєшся. Він зміг випуститися, набути диплома професійної акторської школи та отримати безцінний досвід.
Але актору потрібно постійно практикуватися і вдосконалюватися. Глядач завжди побачить, якщо актор грає погано. І тут вже немає значення чи це театр незалежний, чи це академічний театр. Актор має виглядати на певному рівні. І так само не має значення, чи має він освіту театрального вишу, чи ні. Вимогливий глідач є як в академічному театрі, так і в незалежному театрі.
Згодом Володимир Зубков пішов далі у своїй акторській професії і вирішив опанувати і режусуру в театральному мистецтві. Він поставив і сам зіграв в “Absurd Comedy Night”. Це такі невеликі ескізи, засновані на класичних британських комедійних сценках. Потім він поставив виставу “Bar Tenderness”(міні-п'єси, які поставили чотири режисери) і в одній з них зіграв сам.
Але театр в будь-якому випадку є головнішим в житті будь-якого актора. І триумфальними для Володимира Зубкова стали наступні вистави, яким актор встиг підкорити київського глядача. Перша з них, це "Swipe Left" (реж. Aлекс Боровенський) Прем'єра вистави відбулася в травні 2019 року за мотивами п'єси Гарольда Тіндера. Саме вона стала переможцем фестивалю "Молоко" 2019 в Одесі. В ній він зіграв головну роль Леле. Друга вистава, в якій він вражаюче зіграв, - це "The Birthday Party" (реж. Тетяна Шелепко). Вистава поставлена за п'єсою Гарольда Пінтера. Одну з головних ролей (Піті) також блискуче зіграв Володимир Зубков. До речі, вистава зібрала багато нагород на числених фестивалях і отримала схвальних відгуків від критиків.
Як експерт з акторської техніки Майзнера, Володимир Зубков постійно проводить майстер-класи в театрах та театральних вишах. Тому грати на сцені, навчати і вчитися, за словами самого Володимира, - все це межує з його актерським покликанням.
У задумах в актора та режисера – поставити власне скетч-шоу. «Ми и з моїм другом, також актором Pro-English, написали сценарій скетч-шоу українською мовою», - говорить Володимир Зубков. «Потім, якщо вдасться зняти сезон, то плануємо робити театральну версію.
Це сюрреалістичне скетч-шоу: порушення наслідкових зв’язків, нелогічні дії персонажів, які знаходяться в абсолютно абсурдних ситуаціях. Мета – в тім, щоби глядач ніколи не міг передбачити, що буде наступної хвилини. І саме це викликає реакцію у глядача, саме це змушує його сміятись. Я не пам’ятаю свіжої української сюрреалістичної комедії, яка б мала велику популярність. Пригадуються легендарні «Довгоносики», але їм більше ніж 20 років.»
А наразі Володимир запрошує прийти до ProEnglish Theatre, оцінити роботу режисерів та акторів, згадати та оновити свою англійську та взагалі – поринути у світ театру. Дві цікаві постанови за його рекомендацією:
«Ahses to ashes» – два дуже талановитих актора – Павло Мороз та Юлія Сосновська – у таємничому світі, створеному Гарольдом Пінтером. Чоловік і жінка знаходяться в одній кімнаті. Судячи з їхньої розмови, з ними в минулому сталася якась трагедія. І вони починають намагатися з цим розібратись. Але якщо чесно, це текст Гарольда Пінтера – тож кожен побачить там щось своє.
Ну і, звичайно, «The Birthday Party». Це вважається Магнум Опус Пінтера. В маленькому британському містечку є БедʼнʼБрекфест, тобто приватний готельчик, в якому живуть дивакуваті власники і їхній єдиний клієнт, також дивакуватий, музикант Стенлі. Вони живуть своїм життям, але в якийсь момент до готелю заходять двоє таємничих людей у чорних костюмах. Судячи з їхніх розмов, вони з якоїсь секретної організації і шукають людину, яка начебто цю організацію зрадила…
Ну, а для глядача, який вирішує відвідати англомовний театр, потрапивши в театр ProEnglish Theatre, - це розширення власного сприйняття, розуміння того, що англійська - це не тільки «по роботі» або «для подорожі», англійська - це щось більше, глише, але і знання для цього треба більш грунтовні, але і можливість справді "прокачати" свою англійську.
Крім цього, відвідати театр ProEnglish Theatre - це також можливість насодолитися виставими, які поєднують цікаву постановку та неймовірну акторську гру.
Володимир Прокопович
квітень 2020
